Сторінка редактора

Доброго дня, шановні відвідувачі сайту та читачі веб-видання. Довгий час ми не випускали новий номер: літо провели в експедиціях, початок осені - за обробкою матеріалів. І ось, напруживши зів'ялі за похмурі осінні місяці мускули, ми все таки видали на гора нову порцію "України Інкогніти"...Читати далі

Київський укріпрайон

Після війни у деяких радянських громадян існувала думка, мовляв, українці - зрадники, здали без бою "Матір городів руських" (випускаємо звинувачення про співпрацю з німцями під час окупації, "бандеровські" ярлики, що навісили на жителів західних областей і т.д.).
Дійсно, у великих книгах з історії Великої Вітчизняної війни, написаних за радянських часів, про оборону Одеси або Севастополя написані цілі розділи, а про 71-денну оборону Києва в кращому випадку пару абзаців

Золочів

Попередником сучасного Золочева можна вважати давньоруське місто Радече, яке в історичних джерелах згадується під 1180 роком. Радече зруйнували татаро-монголи у ХІІІ столітті, а на його місці виник Золочів. Відомо, що в XIV-XV століттях в межах сучасного міста існувала дерев'яна фортеця, яку спалили кримські татари, але перша письмова згадка про Золочів датується 1423 роком, коли він перейшов від відомого у Галичині роду Кердеїв у володіння до Яна Менжика.

Золочівський замок

Замок у Золочеві було зведено на кошти Якуба Собєського. Його будівництво завершили у 1634 році. Це був якраз той період, коли у військових кампаніях на перший план вийшла артилерія. Будівництво великих кам'яних фортець потребувало величезних зусиль і тривало досить довго, а потужні гармати вже тоді були спроможні зруйнувати будь-які стіни за відносно короткий час.

Підгорецький замок

У фільмі "Д'Артаньян і три мушкетери" його зробили Лувром. Саме тут проходили різні частини "Марлезонського балету" і саме сюди Д'Артаньян діставив підвіски від герцога Бекінгема. Фільм став справжнім блокбастером. Десятки (а можливо і сотні) мільйонів глядачів співпереживали героям фільму і були впевнені, що це середньовічна Франція. І лише одиниці знали, що "кіношний" Лувр насправді є туберкульозною лікарнею-санаторієм у галицькому селі Підгірці... Парадокс... Таке можливо було лише в тій дивній країні.

Історико-культурний заповідник "Личаківський цвинтар"

Личаківський цвинтар - те місце, яке практично завжди включається до екскурсійних маршрутів по Львову. Чим же привертає некрополь десятки тисяч туристів щороку? На заснованому в 1786 році кладовищі свій спокій знайшли близько 400 тисяч людей різних національностей і релігій. Традиційно тут ховали членів знатних родів, представників культурної, наукової, духовної та адміністративної еліти міста.

Костьол у Кам'янці-Бузькій

Мало яке провінційне містечко України може похвалитись такою ефектною спорудою, як костьол Успіння Богородиці у Кам'янці-Бузькій (хоча коли споруду будували це місто називалось Кам'янкою-Струмиловою). Неоготичний храм захоплює з першого погляду своєю величністю і розмірами. Його височезну вежу зараз видно звідусіль, але ще на початку 80-х років ХХ століття костьол перебував у жахливому стані й виконував функцію складу паливно-мастильних матеріалів.

Садиба та дендропарк в Козацькому

Сіл із назвою "Козацьке" в Україні дуже багато. Наша розповідь піде про Козацьке Звенигородського району Черкаської області. Розташовується воно неподалік від села Шевченкове - відомого туристичного осередку, батьківщини Тараса Шевченка. Від Шевченкового до Козацького веде стара добротна дорога. Кам'яна бруківка. Точніше "соша". В Черкаській області ще часто зустрічаються подібні раритети, але їздити ними не дуже приємно...

Загублені в кременчуцькому степу

Затягнуте густими хмарами небо після кількох спекотливих днів приносило радість. Як тільки ми вийшли з автобуса, почав накрапувати дощ. Андрій Миколайович спробував накинути дощовик, але хвилин через п'ять зняв його: освіжаючий невеликий дощик приємніше, ніж задушливий дощовик.
Перед тим як покинути сіло, відбулася фотозупинка біля покинутої хатини з очеретяним дахом. Надалі ми впродовж відрядження натрапляли й на житлові експонати музею у Пирогово.

Ясногородська страусина ферма

Найбільшу в Україні страусину ферму можна знайти всього в 35 км від Києва, рухаючись по Житомирській трасі, М06, до с. Мрія і звернувши у напрямі с. Шпитьки. При в'їзді у с. Ясногородка повернути праворуч по вул. Підлісова. Інший варіант: по вул. Велика Окружна рухатись до повороту на Вишневе, а через Вишневе - до розвилки на с. Неграші, звідки ви, знову ж таки, потрапите до "української савани".