|
Подорожі
по дотах КиУР
Північна
частина КиУР (доти 161 окремого кулеметного батальйону)
Маршрут: Лютіж-Гута Межигірська
Свою
розповідь почну з опорного пункту "Гута Межигірська", до дотів
якого ми зробили 3 поїздки в різний час. Район між р. Ірпінь на заході,
трасою Іванків-Київ на сході і дорогою між населеними пунктами Гута Межигірська
(далі - Гута) і Лютіж, мені знайомий давно по "вилазкам" за
грибами. Цікаво, що знаходячись, як я потім зрозумів, всього в кількох
кроках від добре замаскованих в лісі дотів, я навіть не здогадувався про
їх існування.
Пройшовши кілометра 3 від Лютіжа по дорозі на Гуту, зліва легко знайти
зруйнований кулеметний дот (№ 565). Кількість амбразур (швидше за все
- 3) складно визначити. Всякому, хто побачить цю довготривалу вогняну
точку, вона запам'ятається хіба що величезною кількістю сміття, очевидно
привезеного жителями довколишніх сіл. Руїни наступного об'єкту КиУР (дот
№ 551) зростають перед нами прямо в центрі села Гута Межигірська. Побачивши,
що ми фотографуємо його, декілька місцевих жителів з розумінням хитають
головами і діляться знаннями про те, що розібрати його на будівельні матеріали
практично неможливо.
На околиці Гути насилу знаходимо добре замаскований (вписаний й підошву
тераси) дот (№ 553), побудований за індивідуальним проектом. Довготривала
вогнева точка колись була командно-спостережним пунктом 161 окремого кулеметного
батальйону. До наших днів добре зберігся двохамбразурний кулеметний каземат,
потрапити в який можна через запасний напівзасипаний колодязеподібний
лаз. Пересуватися всередині можна тільки рачки, причому ризикуючи порізатися
битим склом. Основний вхід колись знаходився на вершині пагорба у зруйнованій
командно-спостережній споруді з двома броньованими баштами. Башти спостереження
і кулеметний каземат з'єднувалися між собою вертикальною штольнею і галереєю.
Сьогодні вони частково засипані, і можна пройти тільки метрів 15 галереї,
яка в одному місці погрожує зруйнуватись. У доті добре збереглися оббиті
залізом двері, заслінки на амбразурах і дерев'яні елементи кулеметних
станків. З того місця, де сьогодні знаходяться руїни командного пункту,
відкривається прекрасний краєвид меліорованої заплави Ірпеня.
Наступний дот (№554) знаходиться приблизно у 800-х метрах на північ від
околиці Гути Межигірської. У лісі добре простежується лінія окопів, що
оперізує зручну для оборони висотку та часто перетинається ярами. Дот
є одним з двох порівняно добре збережених артилерійських напівкапонірів
КиУР. На жаль, з внутрішнього оснащення уціліло не багато. Можна побачити
артезіанську свердловину, двері, що самотньо лежать перед дотом, та інші
дрібні деталі.
У 400 метрах на північ від артилерійського доту можна побачити одноповерховий
кулеметний трьохамбразурний дот, що добре зберігся (№ 555). Довготривала
вогнева точка знаходиться в мальовничому і, що важливо, добре прорідженому
лісі, з прекрасним виглядом на заплаву Ірпеня. Невідомими людьми він був
пофарбований в зелений колір. Крім того, відновлено ходи сполучення біля
доту. З внутрішнього оснащення доту запам'яталася вентиляційна труба,
на жаль, без запірної кришки.
У 700 метрах північніше і на захід від доту № 555 знаходяться два повністю
зруйнованих (швидше за все нашими відступаючими військами) кулеметних
доти. Перший дот (№556) запам'ятався викладеними на шматку бетонної стіни
іржавими і, мабуть, не потрібними для шукачів знахідками. Поглянувши на
дот № 564, можна уявити, якої страшної сили був вибух, що зруйнував його.
Один з фрагментів доту, який важить не менше тонни, знаходиться на відстані
метрів двадцяти від нього. Немов на згадку про героїчні події тих днів,
біля доту в травні квітне сон-трава.
Остання з оглянутих в опорному пункті "мала" довготривала вогнева
точка знаходиться приблизно в кілометрі південніше села Демидів біля лінії
електропередач. Трьохамбразурний кулеметний дот, на відміну від інших
довготривалих споруд опорного пункту, що збереглися у хорошому стані,
має один бойовий каземат, тобто всі три кулемети знаходяться в одному
приміщенні.
|
