Відкрита артустановка типу ТАУТ біля с.Юрівка Один з п'яти казематів доту № 205 Схема розташування споруд доту №205 ("Малої фортеці") Командний пункт комбата Кипаренка (дот №204) Дот № 179

Подорожі по дотах КиУР

Південна частина КиУР (доти 28 окремого кулеметного батальйону)
Маршрут: Віта Поштова - Юрівка - Гатне

Свою розповідь почну з дотів, які вдалося розшукати в селі Віта Поштова. Перший, чотирьохамбразурний двоповерховий дот (№ 179) типу "Б", легко знайти біля дороги, що веде із вищезгаданого населеного пункту до села Круглик. Довготривала вогнева точка у гарному стані збереглася до наших днів. Всякого, хто захоче увійти до доту, зустрічає п'ятикутна зірка і грізний напис "СРСР". У бойовому відділенні можна побачити кріплення під металевий кулеметний станок системи Юшина і ніші, в які вставлялися патронні коробки.
Нижній поверх, на який можна спуститися по залізних "скобах", - частково затоплений (поряд з дотом знаходиться болото).
Другий кулеметний дот (№ 211) був побудований за індивідуальним проектом. Довготривала вогнева точка знаходиться біля Одеської траси, навпроти автобусної зупинки "Круглик". Зруйнований бойовий каземат на 3 амбразури був вписаний в пагорб. Основний і запасний входи (розташовані в північній частині пагорба) сполучалися підземними ходами (галереями) завдовжки понад 100 метрів. Крім того, був колодязеподібний лаз, по якому можна було потрапити з підземного ходу на вершину пагорба, де знаходилися позиції гаубичної батареї. Галереї використовувалися не тільки як ходи сполучення - в них також влаштовувалися притулки для людей, складські приміщення, встановлювалося допоміжне устаткування. У підземних приміщеннях можна побачити залізні двері та повітреводи.
На згадку про героїчні дні війни біля доту були встановлені пам'ятник із зібраних в околицях зброї і боєприпасів та декілька пам'ятних знаків. Між селами Віта Поштова та Юрівка в лісі можна знайти зруйнований дот № 180. Він за своєю конструкцією, швидше за все, був капоніром (міг вести вогонь у два боки). Місцевість біля довготривалої вогняної точки розкопана вздовж і впоперек шукачами матеріальних свідоцтв ВВВ.
Наступні три доти, які знаходяться в с. Юрівка і її околицях, входили до опорного пункту "Крим". Перший кулеметний дот (№ 201) знаходиться на південно-східній околиці села прямо між хатами.
До другого доту (№ 205) - командно-спостережного пункту 28 окремого кулеметного батальйону (командир - капітан І.Є.Кипаренко) - легко знайти дорогу, слідуючи дороговказам, встановленим у селі. Дот двоповерховий, з двома трьохамбразурними бронековпаками. До наших днів вони зберегли вм'ятини, залишені німецькими кулями і снарядами.
Третій кулеметний дот (№ 205), лейтенанта Вєтрова, знаходиться на північній околиці Юрівки. Його ще називають "Малою фортецею". Дот побудований за індивідуальним проектом і є наймогутнішою бойовою спорудою КиУР.
Дот складається з чотирьох одноамбразурних і одного двохамбразурного казематів, вписаних у пагорб. Каземати зв'язані між собою підземними галереями, протяжність яких складає близько 200 метрів. У підземних ходах, як і в доті № 211 (біля Одеської траси), були обладнані складські приміщення для продовольства і боєприпасів.
Під час генерального штурму КиУР, який почався 31 липня 1941 року, дот "Вєтрова" десять днів "бився" в повному оточенні. Коли гарнізон доту деблокували, місцевість навколо нього була майже повністю переорана воронками від німецьких снарядів і бомб.
У довготривалу вогняну споруду сьогодні можна потрапити через низький вхід. У галереях досить багато води, тому всім охочим поглянути на дот зсередини раджу прихопити з собою гумові чоботи.
З вершини пагорба, на якому покоїться прах полеглих в боях за Київ, в наш мирний час відкривається прекрасний краєвид на стародавню Турову долину. Далі, у п'ятистах кроках в північно-східному напрямку від "Малої фортеці", біля платного ставка, на високому пагорбі, можна знайти стаціонарну артилерійську позицію типу ТАУТ. Вона є відкритим бетонованим майданчиком з двома боковими нішами для снарядів. На жаль, до наших днів не зберігся навіть лафет від гармати.
Групу дотів від стаціонарної артилерійської позиції до села Гатне знайти не вдалося. Дачні ділянки, що непомірно розрослися, і престижні котеджні містечка немов поглинули їх. Хто знає, можливо взимку нам повезе більше.