Вхід в Нижній замок. На передньому плані кубічні бастіони. Міст, що веде в Нижній замок. Колись він був підйомним. Внутрішній двір Середнього замку. Вид на східний бастіон Верхнього замку. Башта та бастіон Верхнього замку із середнього двору. Мукачево зі східного бастіону. Мукачево із замкових мурів. Стіни Верхнього замку.

В усіх путівниках туристам, що відвідують Закарпаття, радять завітати до старовинного міста Мукачеве - одного з найстаріших (в письмових документах воно вперше згадується у ІХ ст.) та найбільш інтернаціональних міст України. Про саме Мукачеве можна говорити дуже довго - без сумніву це перлина української урбоісторії - але це тема іншої розповіді, а перлиною самого Мукачевого є його замок - "Паланок", і гріх, побувавши в Мукачевому, не відвідати цю пам'ятку історії та військової архітектури.
Посеред широкої рівнини, якою є долина Латориці, в південно-західній частині Мукачевого одиноко височіє гора. Верхівку гори увінчують башти старовинного замку. Небагато в Україні пам'яток, подібних до цієї. Русини-українці, угорці, валахи, австрійці та інші народи протягом майже тисячі років історії фортеці проливали піт та кров у її могутніх стінах. Сотні штурмів та облог пережив Паланок. Безліч разів змінював він своїх власників. Князі та королі, графи та барони прагнули володіти ним. Служив замок і королівською резиденцією, і князівськими хоромами, і столицею бунтівної Трансільванії, і центром угорських повстань проти австрійців, і австрійським форпостом, і сховищем святої корони, і суворою політичною в'язницею… Що й казати - роки, події, люди наклали відбиток на сучасний вигляд замку.

"Паланок" розташований на горі вулканічного походження 68-метрової висоти. Здалеку він виглядає монолітною невеликою кам'яною будівлею, а з близької відстані - це каскад терас з різноманітними спорудами - стінами, баштами, будинками. Загальна площа замку 14 тис. кв. метрів і складається він з трьох частин - Верхнього, Середнього та Нижнього замків. Найстаріший - Верхній замок (XIV-XVI ст.) - знаходиться на вершині гори; Середній (XVII ст.) - на терасі на 6 метрів нижче і Нижній замок (XVII ст.) - ще на 10 метрів нижче. Теперішнього вигляду замок набув на початку XVII століття, коли було закінчено забудову усіх чотирьох терас Замкової гори.
Комплекс замку в плані є витягнутим, дещо скошеним прямокутником. Він весь оточений сухими ровами 10-12 метрової глибини та кам'яними стінами 3-3,5 метри завтовшки. Навколо замку розміщено вісім бастіонів, збудованих у XVII ст., раніше на бастіонах розташовувалась артилерія. Біля воріт у Нижній замок, будівництво якого закінчили у 1670 році, стоять два кулеподібних бастіони, що прикривали вхід у випадку небезпеки. Раніше поряд із Нижнім замком стояла сторожова башта, залишки якої можна побачити і сьогодні. Нижній замок був основним місцем дислокації замкової сторожі, від Середнього замку його відділяв рів із підйомним мостом.
Навколо Середнього замку розміщені чотири бастіони. Замок має великий внутрішній двір, оточений дво- триповерховими будівлями. В Середньому замку раніше містились казарми для гарнізону, арсенал, рицарський зал, кухні, комори. За Середнім замком височать кам'яні стіни, зведені у ХІV столітті - це стіни Верхнього замку, в дво- триповерхових будівлях якого була колись резиденція власників замку. З північного боку Верхній замок захищають два бастіони. В ньому розміщено колишні князівські палати, три круглі вежі, замкову каплицю (раніше тут була замкова церква). У внутрішньому дворі знаходиться замкова криниця - унікальна споруда глибиною 85 метрів.
Навколо Замкової гори ще в XVI ст. був викопаний водяний рів, укріплений дубовим частоколом - паланком. Від цього паланку походить і сучасна назва замку (хоча і рів, і частокіл давно зруйновані).
Археологи припускають, що укріплення на горі неподалік сучасного Мукачевого стояло ще у ІХ столітті, хоча точної дати заснування замку сучасники не знають. В ІХ-Х століттях територія Закарпаття належала до земель Київської Русі, відповідно Мукачівський замок у первісному вигляді був руським (читай українським). Причиною появи замку було вигідне стратегічне положення на шляху кочових племен (спочатку угрів, потім половців). Набіги кочівників повторювались дуже часто, але жодного разу Мукачівський замок захоплено не було. В ХІ столітті Угорське королівство захопило Закарпаття, саме цим періодом датуються перші письмові згадки про Мукачівський замок. Відтоді замок став угорським. Угорська хроніка засвідчує, що укріплена кам'яними стінами в період правління короля Ласло фортеця, у 1086 році витримала п'ятиденну осаду і штурм половців хана Кутеска (тоді половці спустошили Закарпаття, але Мукачівський замок взяти не змогли). Не взяли замок навіть орди Батия, що пройшли Закарпаттям у 1241 році (цього робити вони навіть не намагались). Після їх відходу фортецю значно укріпили на випадок нової монголо-татарської навали.
З ХІІІ по ХІV століття замок був власністю угорських королів династії Арпадовичів та королів династії Анжу - Карла Роберта, Людовика Великого, Єлизавети Анжуйської. Він служив для охорони воєнно-стратегічних шляхів і мав постійний гарнізон на чолі з капітаном. Основні споруди тогочасного замку були виконані у романському стилі. Замок складався з однієї квадратної вежі-донжону - модної на той час у Європі фортифікаційної споруди (вона не збереглася до наших днів).
Військово-стратегічне розташування замку сприяло зацікавленості в ньому угорської королівської династії. Але наприкінці ХIV століття Паланок отримав нового власника - ним став родич угорського короля Жигмонда, подільський князь Федір Корятович.
Корятович приїхав в Угорщину просити військової допомоги у Жигмонда проти литовського князя Вітовта, але взамін король запропонував Корятовичу залишитись в Угорщині. У 1396 році Корятович став тимчасовим володарем Мукачівської та Маковецької доміній Угорського королівства. Його резиденцією став Паланок.
Із Корятовичем почалася нова ера існування Мукачівського замку. Відбулася корінна перебудова існуючих будівель фортеці та будівництво нових. Паланок почав виконувати не лише оборонну функцію, але і житлову, адже до вежі-донжону, яку стали називати Старою, прибудували кам'яну двоповерхову споруду - житло для князівської родини та челяді. У 1401 році замковий двір обнесли сухим ровом та кам'яною захисною стіною заввишки до 10 метрів. Замок набув прямокутної форми у плані. На кутах захисної стіни звели циліндричні вежі (три з них збереглися до наших днів). Ворота у замок розташували по центру фортечного муру, між двома вежами.