|
Історія
У 1954 р. з
великим розмахом відзначалося 300-річчя входження України до складу
Російської держави. Цей акт почали називати "возз'єднанням".
Головною подією ювілейних урочистостей було передання Україні Кримської
області.
19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, враховуючи спільність
економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні
зв'язки між Кримом та Україною, позицію урядів РСФСР та УРСР, ухвалила
Указ "Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу
УРСР. 26 квітня 1954 р. ухвалено закон "Про передачу Кримської
області із складу РРФСР до складу УРСР".
Зв'язки між Наддніпрянщиною і Кримом мають давню історію. В Х-ХІ
ст. Східний Крим (Тмутараканське князівство) підтримував політичні
і торговельні зв'язки з Київською Руссю.
У XIII ст. в Крим вдерлися орди Батия, і він став улусом Золотої
орди. Після її розпаду виникло Кримське ханство (1443-1783 рр.),
яке в 1475-1774 рр. було васалом Туреччини.
У XVI-XVII ст. проти турецько-татарських нападників вели героїчну
боротьбу запорозькі козаки. За часів турецько-татарської навали
з України було вивезено в Крим понад 2 млн. українських бранців,
які асимілювалися з місцевим населенням. У 1783 р. Крим приєднано
до Росії, у 1797 р. він увійшов до складу Новоросійської губернії,
з 1802 р.- до Таврійської.
За часів самодержавних кріпосницьких порядків до Таврії втікали
тисячі кріпаків, щоб здобути бажану волю. У роки Кримської війни
(1853-1856 рр.) українське населення відіграло важливу роль в обороні
Севастополя. За часів промислового перевороту XIX ст. місцеві виробничі
кадри формувалися здебільшого з вихідців з Дніпровського, Бердянського
і Мелітопольського повітів. На початку XX ст. основну частину населення
Криму становили росіяни, українці, татари.
У листопаді 1917 р. Українська Центральна Рада проголосила, що Таврія
належить УНР. У січні 1918 р. в Криму була встановлена радянська
влада, а згодом утворена Радянська Соціалістична Республіка Таврида.
У жовтні 1921 р. утворена автономна Кримська РСР у складі РРФСР,
хоч спільних кордонів з нею Крим не мав. Перебування Криму в складі
РРФСР породило чимало проблем. Крим підтримував з Україною тісніші
зв'язки, ніж з Росією, зокрема одержував енергоносії та водні ресурси,
що було втратно для України. Із включенням Криму до складу України
постало ряд нових економічних, політичних і міжнаціональних проблем.
18 травня 1944 р. було днем трауру в історії кримських татар: протягом
доби тисячі людей за "зраду Батьківщині і співпрацю з німцями"
було вигнано з рідних домівок, посаджено в товарні вагони і відправлено
на спецпоселення.
Через нестачу харчів та антисанітарію чимало переселенців померло
в дорозі. Протягом травня-червня 1944 р. з Криму виселено понад
225 тис. татар, болгар, греків, вірмен, представників інших національностей.
Сталінські депортації спричинили економічний хаос у регіоні, а компенсувати
втрати доводилося з українського бюджету.
Повернення кримських татар на історичну батьківщину після повалення
тоталітарного режиму поставило перед українською державою проблему
розселення і працевлаштування людей, багато інших економічних і
соціальних проблем.
Адміністративно-територіальний
поділ
Адміністративно Автономна Республіка Крим поділяється на 14 районів:
Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський,
Красноперекопський, Ленінський, Нижньогорський, Первомайський, Раздольненський,
Сакський, Сімферопольський, Совєтський, Чорноморський. Одинадцять
міст - Сімферополь, Алушта, Армянськ, Джанкой, Євпаторія, Керч,
Красноперкопськ, Саки, Судак, Феодосія, Ялта - мають республіканське
підпорядкування.
Кордони
Територія Кримського
півострова омивається Чорним та Азовським морями, що належать до
басейну Атлантичного океану. Півострів приблизно однаково віддалений
від екватора і Північного полюсу. Займає площу 27 тис. кв. км. Формою
нагадує ромб. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом,
східний - Керченським. На півночі Крим з'єднаний семикілометровим
Перекопським перешийком із сусідньою Херсонською областю України.
З півночі на південь півострів розтягнувся на 200 км, а із заходу
на схід - 325 км. У Криму переважають морські кордони, довжина берегової
лінії складає близько 1000 км.
Населення
Загальна чисельність
населення регіону складає 2135 тис. чоловік, щільність - 82 чоловіки
на 1 кв. км. У Криму розташовано 16 міст, 56 селищ міського типу,
957 сільських населених пунктів. Найбільші міста - Сімферополь,
Євпаторія, Севастополь (адміністративно не входить до складу АР
Крим), Керч, Джанкой, Феодосія, Ялта.
Економіка
регіону
Промисловість
У структурі промислового виробництва АР Крим найбільшу питому вагу
мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та
металообробка, паливна промисловість. У структурі виробництва товарів
народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%. Загалом
у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство,
функціонує 1002 малих промислових підприємства.
Сільське господарство
Основними галузями рослинництва є вирощування зернових, овочівництво,
садівництво, виноградарство; тваринництва - молочне скотарство,
птахівництво, вівчарство. У 1999 році валовий збір зерна у Криму
становив близько 970,0 тис. т, цукрових буряків - 0,5 тис. т, насіння
соняшника - 49,1 тис. т, картоплі - 229,1 тис. т. Було також вироблено
95,5 тис. т м'яса, 423,8 тис. т молока і 436,2 млн. штук яєць. На
початок 1999 року в Криму працювали 1388 фермерських господарств.
Культура
і традиції
До мережі установ
культури і мистецтва Автономної Республіки Крим входять: масові
бібліотеки - 881; клубні установи - 712; музеї з філіями - 25; концертні
організації - 3; школи естетичного виховання - 76;. Діють Кримський
академічний російський драматичний театр, Кримськотатарський музично-драматичний
театр, Державний камерний театр ім. Горького, Кримський театр ляльок.
Визначні музеї: Кримський республіканський краєзнавчий музей, Сімферопольський
художній музей, Лівадійський музей-палац, будинок-музей Чєхова А.П.
Кримськотатарський музей мистецтв, Бахчісарайський державний історико-культурний
заповідник.
На Кримському півострові були розташовані: столиця царських скіфів
- Неаполь Скіфський, античні міста: Херсонес, Пантикапей, Німфей,
Керкінітида, Киммерік, візантійські поселення: Горзувити, Алустон.
На території республіки (виключаючи місто Севастополь) - 3820 пам'яток
історії та культури. Багато чисельні пам'ятки архітектури яким характерне
електичне змішання стилів Близького Сходу, Візантії, Вірменії.
Природа
Кримський півострів
відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північна його
частину займає степ; південні райони півострова - це покриті лісами
Кримські гори. Гірська система протягнулася трьома грядами від Севастополя
до Феодосії. Найбільші висоти відзначені в межах Головної, або Південної,
гряди. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова
- гора Роман-Кош (1545 м).
Клімат у північній частині півострова помірно-континентальний, середня
температура січня - 1-2 градуси, липня +24 град. С. На Південному
березі клімат середньоземноморського типу, середня температура січня
+4 град. С, липня +24 град. С. За кількістю тепла і вологи Крим
відноситься до числа відносно сприятливих районів для розвитку землеробства.
Вздовж південного узбережжя Кримських гір лежить прибережна смуга
(від 2 до 5 км), де розміщені відомі курорти: Ялта, Алупка, Симеїз,
Гурзуф, Місхор, Лівадія, Форос, Алушта. Серед бухт на чорноморському
узбережжі найзручнішими є Севастопольська і Балаклавська.
Використано
інформацію http://www.kmu.gov.ua
за станом на 2005 рік
Більш детальна
інформація на сайті Ради міністрів АР Крим http://www.crimea-portal.gov.ua/
|
