|
Адміністративний центр - Київ
Історія
У першому тисячолітті
нашої ери на території сучасної Київщини сформувалося ядро племені
полян, що заселяло середню течію Дніпра між річками Россю та Ірпенем.
Навколо нього єдналися інші слов'янські племена. Процес завершився
утворенням держави Русь з центром у Києві, який літописець нарік
"матір'ю городів руських".
З Київщиною тісно пов'язаний геніальний твір "Слово о полку
Ігоревім", написаний старою українською мовою одним із учасників
боїв з половцями біля Переяслава 1187 року. В цьому творі вперше
згадується слово "Україна", що є одним із свідчень початку
формування української народності. Київщина була етнографічним центром,
де проходив процес формування українського козацтва.
Яскравою сторінкою в історії боротьби українського і білоруського
народів проти посилення експлуатації та покріпачення селян, проти
експансії польських феодалів і католицької церкви було антифеодальне
селянсько-козацьке повстання 1594-1596 рр. під проводом відважного
ватажка Северина Наливайка.
Жителі Київщини брали активну участь у повстанні Т.Федоровича (Трясила)
1630 року. Вирішальний переможний бій повстанців оспівав Т. Г. Шевченко
у своєму творі "Тарасова ніч".
Київщині належить провідне місце у визвольній війні українського
народу 1648-1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького.
У 80-90-х рр. XVII - початку XVIII ст. Київщина стає центром нового
визвольного руху проти панування шляхетської Польщі, яку очолили
С. Палій, З. Іскра, С. Самусь.
В історії України назавжди залишаться імена керівників гайдамацького
руху 1768 року м. Швачки, А. Журби, І. Бондаренка.
На території області здавна живе працьовитий, сердечний, поетичний
і співучий люд. Чарівна душа нашого народу, його думи і пісні надихали
на творчість видатних митців: Г. Сковороду, Т. Шевченка, Марка Вовчка,
М. Гоголя, І. Нечуя-Левицького, Шолом-Алейхема, Дніпрову Чайку,
М. Лисенка, К. Стеценка, О. Довженка.
Адміністративно-територіальний
поділ
Область поділяється на 25 адміністративних райони, 25 міст, в тому
числі 11 областного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1221
сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла церква, Бровари,
Бориспіль, Фастів.
Кордони
Київську область
утворено 27 лютого 1932 p., але з того часу її межі кілька разів
змінювалися. Нині вона межує на заході з Житомирською і Вінницькою,
на сході ? з Полтавською і Чернігівською, на півдні ? з Черкаською
областями України, а на півночі ? з Гомельською областю Білорусії
. За своєю конфігурацією територія області нагадує многокутник,
витягнутий з півдня на північ.
Населення
Загальна чисельність
населення регіону становить 1850 тис. осіб, щільність - 66 осіб
на 1 кв. км. У регіоні розташовано 25 міст, 30 селищ міського типу,
1218 сільських населених пунктів. Найбільші міста - Біла Церква,
Бориспіль, Бровари, Фастів.
Економіка
регіону
Промисловість
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу
мають електроенергетика, харчова, хімічна та нафтохімічна промисловість,
машинобудування та металообробка. Частка регіону у загальнодержавних
обсягах виробництва шин для автомобілів складає - 63%, екскаваторів
- 53%, паперу та картону - 40%, кранів на автомобільному ходу -
39%. У структурі виробництва товарів народного споживання питома
вага продовольчих товарів складає 54%. Загалом у регіоні на самостійному
балансі перебувають 330 промислових підприємств, окрім того, функціонує
742 малих промислових підприємства.
Сільське господарство
Київська область має високорозвинуте сільськогосподарське виробництво.
У 1999 році валовий збір зерна у регіоні склав близько 1118,6 тис.
т, цукрових буряків - 1570,9 тис. т, насіння соняшника - 18,1 тис.
т, картоплі - 669,2 тис. т. Було також вироблено 156,9 тис. т м'яса,
738,5 тис. т молока і 855,2 млн. штук яєць. На початок 1999 року
в області працювали 1130 фермерських господарств.
Культура
і традиції
Станом на 01.01.2001
р. в областi функцiонує 848 клубних установи, 30 централiзованих
бiблiотечних систем з 885 фiлiалами, 3 парки культури та вiдпочинку,
15 державних музеїв i 222 музеї на громадських засадах, 56 шкiл
естетичного виховання дiтей, училище культури, курси пiдвищення
квалiфiкацiї працiвникiв культури. Професiйне мистецтво представлено
обласною концертно-творчою органiзацiєю "Київщина", Бiлоцеркiвськими
українським музично-драматичним театром iм. П.К.Саксаганського,
Будинком органної та камерної музики.
Адмiнiстративно-органiзацiйне забезпечення дiяльностi галузi здiйснюють
управлiння культури, та 35 районних i мiських вiдділiв культури.
На сьогоднi в закладах культури областi працює 6,6 тис. чол., в
т.ч. 5,3 тис. чол. творчих працiвникiв. Серед творчого складу 1,7
тис. працiвникiв клубних установ, 57,5% з яких дипломованi спецiалiсти,
1,6 тис.чол. бiблiотекарiв, 76,3 % з них мають спецiальну освiту.
Визначальними напрямами в дiяльностi органiв культури сьогоднi є
вiдродження i розвиток нацiональної культури, зокрема, фольклору,
традицiйних ремесел, народних звичаїв, свят та обрядiв, повернення
незасужено забутих iмен видатних дiячiв свiтової та української
культури, органiзацiя дозвiлля населення. Так, з метою подальшого
стимулювання розвитку вокально-хорового жанру в областi один раз
на два роки разом з обласним вiддiленням Всеукраїнської музичної
спiлки проводиться огляд-конкурс iменi нашого земляка, класика української
хорової музики Кирила Григоровича Стеценка. Як наслiдок, за останнi
7 рокiв збiльшилася кiлькiсть хорових колективiв, значно пiдвищився
їх виконавський рiвень.
З метою збереження iсторичних традицiй пiсенної культури Київщини,
популяризацiї унiкальних зразкiв сольного та ансамблевого спiву,
пошуку обдарованих спiвакiв, колективiв малого пісенного жанру в
області проведено вже двічі конкурс камерних вокальних форм iм.
I. Козловського.
Природа
Серед розмаїття
природи України особливе місце займають природні багатства Київщини.
Прозорі води озер, замріяні верби над ставками (в області понад
1500 ставків), стрункі явори обабіч шляхів, діброви і гаї, левади
і зелені долини, високі могили в степу, голубе сяйво рік, оксамитові
килими заквітчаних лугів, - якими барвами і чарами наділила цей
край природа! Перлиною Київщини справедливо вважається знаменитий
дендропарк "Олександрія" (м. Біла Церква), якому виповнилося
200 років.
В області сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних
угрупувань, наявність численних водних об'єктів, а також джерел
мінеральних вод. Край багатий культурно-історичними пам'ятками,
які визначають роль Київської області як важливого рекреаційного
peгioнy. На тepитоpії області функціонують 18 санаторіїв i пaнcioнатів
з лікуванням, 7 будинків i пансіонатів відпочинку, численні бази
відпочинку, дитячі табори відпочинку. На Київщині 9 курортних місцевостей.
Використано
інформацію http://www.kmu.gov.ua
за станом на 2005 рік
Більш детальна
інформація на сайті Київської ОДА http://www.kyiv-obl.gov.ua
|