Монастирський острів
Початок історії:
ІХ ст. до н.е.
Перші поселенці:
кімерійці
Будівництво моста:
1956 р.
Місце розташування:
Дніпропетровська область
м. Дніпропетровськ, набережна В. І. Леніна
На замітку:
в 1958 році тут встановлено один з найбільших в Україні пам‘ятників Т. Г. Шевченко
Острів на карті:
Історія острова починається з 9 століття до нашої ери, коли тут розмістилися люди з племені кімерійці, які населяли Північне Причорномор'я. В одному з боїв вони повинні були поступитися цим островом скіфам, як переможцям. Саме з 7 століття до нашої ери всі скіфські царі вважали обов'язковим відвідування цього острова, такі володіння тривали близько тисячі років. Після Великого переселення народів скіфи залишили свою обитель.
Є переказ, який говорить про відвідування, тоді ще скіфського острова, Андрієм Первозванним, який встановив тут християнський хрест на місці святилища племені. Вся подальша історія щільно пов'язана з християнською релігією. Константинопольські ченці мешкали тут до 1240 року. Саме тоді в черговий напад монголів, острів був повністю розорений і перетворений на попіл.
Тільки в 17 столітті сюди знову повертаються люди, так як ченці відновлюють християнську діяльність. З 1747 року острів закріплюють за Пустинно — Миколаївським Запорізьким монастирем. Тоді тут була можливість бурхливого розвитку релігії, далеко від війни.
З 1820 року острів кілька разів змінює своїх власників, тут було училище садівництва і його навіть продавали за чотири тисячі рублів в приватне володіння. Після зміни кількох власників, на початку 20 століття його роблять міським володінням. Тоді його почали використовувати як опору для залізничного моста і організували тут яхт-клуб.
У 1956 році, тут звели міст, після чого острів став невід'ємною частиною Дніпропетровська, а саме міського парку. У центрі острова навіть з'явився один з найбільших пам'ятників Т. Шевченку. А з 1999 року, тут відкрито православний храм на честь Св. Миколая.
