Ужгородський замок
Час заснування:
ІХ — Х ст.
Графік роботи:
09:00 — 17:00
понеділок — вихідний
Місце розташування:
Закарпатська область
м. Ужгород, вул. Капітульна 33
тел.: (031-22) 3-44-42
На замітку:
вартість для дорослих — 15 грн.
для дітей — 5 грн.
Замок на карті:
Ужгородський замок є найбільш древньою та імпозантною будовою сучасного Ужгорода.
Пагорб вулканічного походження розташував на собі фортецю, в дуже зручному місці, де відбувається стик гір і низовини. Колись місто носило назву Унг, Унгвар («унг» — річка, вода і «вар» — фортеця), починаючи від стародавніх часів і до кінця першої світової війни.
Схили Замкової гори багато тисячоліть служили хорошим місцем для поселення людей. А в 10 сторіччі тут зводять укріплювальні поселення, які пізніше стали центром комітету Унг. Але в 1241 його наздоганяє монголо-татарська навала, і вже в 1248 згадується новий Замок Унг, який спіткала така ж доля у 1317 р.
З початку 14 століття в жодних письмових джерелах немає згадок про Замок, лише в 1499 з'являється повідомлення про замок Унгвар, який є власністю італійської сім'ї французького походження — графів Другетів.
Ужгородський замок не раз зазнавав штурмів після розпаду Угорщини, так як він був в зоні зіткнення інтересів Трансільванського князівства і Габсбургів. Після страти останнього представника чоловічої лінії Другетів у 1684, замок перейшов чоловікові Крістіни Другет графу Міклошу Берчені.
Саме він перетворив Ужгород в центр суспільно-політичного і культурного життя Північної Угорщини. Про це свідчить велика бібліотека Берчені, а також колекція картин і старожитностей.
Антигабсбургська війна 1703—1711 років, під керівництвом Ракоці ІІ, часто мала центром Ужгородський та Мукачівський замки, а Берчені навіть був першим помічником Ракоці, який досить часто відвідував Ужгородський замок, приймаючи в ньому іноземних послів.
У 1775 році Марія Терезія, на прохання єпископа Андрія Бачинського, передала замок Греко-католицькому єпископства Мукачева, яке зробило з нього духовну семінарію. Вона існувала в замку до 1944 року. З 1946 і до наших днів у замку розташований Закарпатський краєзнавчий музей.
Замок неправильний за своєю формою, такі рішення часто використовували в будівлях пізнього ренесансу. Найвище місце двору зайняв триповерховий палац з чотирма бастіонами, внутрішнім двориком і колодязем, глибина якого більше 40 метрів.
Замок часто перебудовувався, але в 1598 будівництво закінчилося, про це свідчить вигравійована на фасаді дата з гербом родини Другетів. Крім того, замок не припиняли зміцнювати і добудовувати додаткові бастіони. До Міклошу Берчені замок потрапив у жахливому стан, тому він багато чого зробив для його зміцнення.
Замок завжди був оточений розкішними садами, особливе місце серед яких зайняв Квітковий сад, який нагадував французькі парки.
Ще багато перетворень довелося пережити Ужгородському замку. Після пожежі в 1728 році, за рахунок Ференца Дюла. Після під владою Мукачівського єпископства.
Природно, що найцікавішою і красивішою частиною замкових будівель є сам палац. Але крім архітектури уваги заслуговують розписи каплиці духовної семінарії, які зробив Фердинанд Відпра в 1857 році.
У палаці замку можна побачити прекрасні твори залізолитного мистецтва (середина 19 ст.): «Відпочиваючий Гермес» і «Геракл і Лернейська гідра». На південному сході від палацу знаходяться руїни католицького собору 14 століття, в якому приймали Ужгородську церковну унію.
