| | | |  |  | | Костьол
Успіння Пресвятої Богородиці | | | | Мало
яке провінційне містечко України може похвалитись такою ефектною спорудою,
як костьол Успіння Богородиці у Кам'янці-Бузькій (хоча коли споруду будували
це місто називалось Кам'янкою-Струмиловою). Неоготичний храм захоплює
з першого погляду своєю величністю і розмірами. Його височезну вежу зараз
видно звідусіль, але ще на початку 80-х років ХХ століття костьол перебував
у жахливому стані й виконував функцію складу паливно-мастильних матеріалів. Ще у 1901 році
архітектор Теодор Таловський розробив проект парафіяльного костьолу для
Кам'янки-Струмилової. Але його будівництво розпочали лише у 1910 році (щоб
звільнити місце для нової споруди, довелося розібрати старий костьол).
У 1911 році було освячено наріжний камінь споруди, але майбутнє її будівництво
перервала І Світова війна. Під час війни недобудований костьол частково
зруйнували, тому по її закінченні довелося провести дуже багато будівельних
робіт, щоб довести споруду хоча б до довоєнного стану. Освятили костьол
у 1929 році. Отже будівництво храму Успіння Богородиці тривало майже двадцять
років.
Як культова споруда костьол функціонував 15 років (1929 - 1944). У 1944
році радянська влада закрила храм. Його спочатку зробили зерносховищем,
потім - складом, в якому зберігали багато всякої всячини: і меблі, і книги,
і паливно-мастильні матеріали. У 1969 році пожежа знищила частину вежі
костьолу, а в подальші роки споруда продовжувала потихеньку руйнуватись.
Коли у 1989 році костьол передали католицькій громаді Кам'янки-Бузької
- споруда була вже на третину зруйнованою. Реставрували святиню на кошти
римо-католицької церкви та інвесторів-меценатів із Польщі.
В 1996 році костьол став Санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина,
а у 1997 році до храму перенесли копію ікони Ісуса Милятинського. Цей
образ привезли в Україну з Риму ще у XVII столітті. До ІІ Світової війни
він зберігався в новомилятинському кармелітському монастирі, а потім
у Стрепетові (село Кам'янко-Бузького району).
Костьол Успіння Богородиці існує неповні сто років, але навіть за цей
відносно короткий період він встиг пережити дуже багато негараздів,
які продовжують переслідувати святиню і в ХХІ столітті. Так у січні
2005 року невідомі зловмисники, вибивши бічні двері, вкрали храмову
скарбницю, відкрили дарохранительницю й розсипали все, що зберігалось
у ній, на дорозі і тротуарі перед храмом.
Кам'янко-Бузький костьол Успіння Богородиці, на жаль, не внесено у
реєстр пам'яток архітектури загальнодержавного значення. Тому держава
зовсім не опікується спорудою.
На стіні біля входу висить пам'ятна табличка, що вказує на відвідини
костьолу класиком польської літератури Генріхом Сенкевичем. Але з
якою метою побував автор "Хрестоносців", "Пана Володиєвського"
та "Вогнем і мечем" у Кам'янці, я розшифрувати не зміг (можливо
це вам вдасться).
Крім костьолу-санктуарію, в Кам'янці-Бузькій є ще чимало споруд,
що заслуговують на увагу. Це дерев'яна церква Святого Миколая (1667
рік), мурована церква Різдва Богородиці (1878-82 рр.), новий величезний
та помпезний греко-католицький храм, будівля ратуші та старі будинки
центру міста. |
