|  | | | | Рись
та її жертви. Свою
здобич рись скрадає і підстерігає, стрибаючи з-за укриття. Найбільш
бажаним об'єктом полювання рисі є козуля, хоча ловить вона і зайців,
і птахів, в тому числі глухарів. Зазвичай рись не може з'їсти впольовану
здобич відразу, тому переховує її в спеціальні схованки: найчастіше
це купи трави та хмизу, часто залишки здобичі рись зариває у сніг. | | | | | Рись - дуже сильна і спритна тварина. Вона прекрасно
лазить по деревах і скелях, дуже швидко бігає, може стрибати на 3,5-4 метри,
добре плаває. Цей хижак є дуже гарним мисливцем. Вдень він, як правило,
відлежується у лігві, а із заходом сонця виходить на полювання. Полює рись
із засідки. Годинами, інколи добами, може сидіти вона у зручному місці
чекаючи на свою жертву. Слух та зір у цієї кішки дуже гострі: мишу вона
може розпізнати з 75 метрів, а зайця - з 350 метрів. Подолати рись може
тварину, значно більшу за себе розмірами: молодого лося, оленя, кабана,
хоча основне її харчування - це козулі, зайці, птахи, гризуни. При можливості
ловить білок, куниць, соболів, єнотоподібних собак. Лисиця разом з круком,
надзвичайно швидко утилізують залишки здобичі рисі, змушуючи її більш інтенсивно
полювати. Ця обставина викликає спеціальне переслідування риссю лисиць
- їх рись знищує жорстоко і рішуче. Районів, добре обжитих вовками, ця
велика кішка намагається уникати - вовк для рисі такий самий ворог, як
рись для лисиці.
Рись - дуже скритна і обережна тварина, побачити її на волі дуже важко.
Проживання цього хижака лімітується наявністю глухих лісових місцевостей
та кількістю харчових ресурсів. В Україні рись знаходиться на грані зникнення.
Єдине місце, де вона відносно гарно себе почуває - це ліси Карпатських
гір. Полісся - другий регіон після Карпат, де в Україні ще існує популяція
рисі. Поліський заповідник в справі практичної охорони
рисі і створенні сприятливих умов для її розмноження досяг в останні роки
гарних результатів. Так в резерваті після 1983 року даний вид впродовж
довгого часу взагалі не розмножувався. В цей час тут реєструвались лише
заходи окремих особин, переважно молодих, котрі розселялись. Нарешті в
1998 році в районі заповідника дуже часто почали зустрічатися сліди дорослого
самця рисі. Наступного, 1999 року, самка успішно виростила двох рисенят.
В 2000 році в резерваті розмножувались вже дві самки, а загальна чисельність
виду тут склала 6 особин, в 2003 році в заповіднику і на прилеглій до нього
з півночі та сходу території мешкало 4 виводки цієї рідкісної тварини.
| | | | | Самець
глухаря убитий куницею | | | | Куниця є звичайним видом хижих ссавців у Поліському
заповіднику. Розміром вона трохи більше за домашню кішку. Має довгий тулуб,
короткі чіпкі лапи, пухнастий хвіст, загострений писок і широко розставлені
вуха. Шерсть бурого кольору, підшерсток палевий. Іменем куниці названо велику
родину близьких і дальніх родичів з ряду хижаків.
Куниця дуже гнучка і спритна, їй доступна будь-яка ділянка лісу. Полює куниця
на полівок і білок, сонь і зайців, рябчиків і синиць, може вполювати навіть
такого великого птаха як глухар. Із задоволенням ласує горіхами, медом,
ягодами чорниці, горобини, шипшини. Не відмовляється від великих комах,
жаб, ящірок, яєць різних тварин. Також дуже чисельним в заповіднику хижаком є лисиця,
причому в останні роки її кількість збільшується. На думку багатьох дослідників
це дуже негативне явище з багатьох причин, і перш за все через те, що лисиця
у великій мірі скорочує кормові ресурси хижих ссавців і крім того, вона
ускладнює епізоотичну обстановку в угіддях, адже вона є переносником цілого
ряду хвороб, в тому числі сказу. Крім того лисиці часто переслідують і
знищують інших дрібних видів хижаків.
Є в заповіднику такі рідкісні в країні види хижаків як борсук, європейська
норка, видра, горностай. Перспектив для збереження європейської норки в
Україні майже не залишилось, її повсюдно витіснює акліматизована американська
норка. Ареал видри обмежується кількістю незарегульованих річок (зимова
непридатність). Існує помірний прес полювання на цю тварину.
Чисельність горностая, невеликого за розміром хижака з родини кунячих,
в Україні в останні десятиліття постійно скорочується. В минулому хутро
цієї тварини дуже цінувалось. Горностай сильно відчуває на собі вплив людини,
який постійно зростає. В заповіднику горностай є звичайним, хоча і нечисельним
видом, щільність якого постійно скорочується.
Також в межах резервату мешкають інші види хижих ссавців: тхір
чорний, єнотоподібний собака, ласка, кажани...Читати
далі |