Пер?им пунктом на?ої подорожі став Конотоп - райцентр з 90-тисячним населенням на заході Сумської області.
Місто жило та рухалось у своєму звичному ритмі. Особливу увагу привертали велосипедисти, які несподівано з'являлись майже у всіх місцях де ми робили зупинки.
Головною пам'яткою Конотопа є трамвай, який має три мар?рути.
Кажуть, що колись місто хотіли зробити обласним центром, тому й вирі?или збудувати трамвай. З центром області не склалось, а трамвай зали?ився.
Трамвай у Конотопі став на колії ще в далекому 1949 році. Довжина лінії становила 3,5 км.
Пер?і два трамвайні вагончики Конотопу подарувала Москва, а до Москви вони потрапили у вигляді військового трофею з Німеччини.
Нині трамвай є символом Конотопа, йому навіть встановили пам'ятник. Загальна довжина трамвайної мережі складає 28 км. Цікаво, що деякі вулиці, якими прокладено колії, не мають навіть твердого покриття.
У Конотопі є мікрорайони із старою і досить колоритною житловою забудовою. В одному з таких районів збереглася цікава старовинна садиба. Її звів у ХІХ столітті відомий російський воєнначальник, київський військовий губернатор, а також прототип Івана Сірка у славнозвісних "Запорожцях..." Рєпіна - Михайло Драгоміров.
У радянські часи садибу почесного ме?канця Конотопу перетворили на туберкульозний диспансер. А зараз у будівлі готуються відкрити музей.
За мірками Східної України Конотоп старе місто. Йому 370 років. Тривалий час воно було козацьким осередком. Як казав Квітка-Основ'яненко - славним сотенним містечком. В радянський період Конотоп став райцентром. Другим за кількістю жителів в Сумській області. Саме в ті часи місто просякло радянською атрибутикою. Тут з'явились будинки рад та численні пам'ятники: Леніну, трактору і трамваю, Шевченку і Пу?кіну.
А неподалік від Конотопу є пам'ятник, встановлений на честь Конотопської битви. Битви, що стала найзначні?ою козацькою перемогою від часів Хмельниччини. Перемогою над велетенським російським військом.
Конотопська битва відбулась у період Руїни у 1659 році. Причиною битви стало розторгнення гетьманом Іваном Виговським переяслаських договорів з Москвою, котра з самого початку їх не дотримувалась. Стотисячну російську армію очолювали князі Трубєцкой, Пожарський і Львов. На боці 25 тисячного війська гетьмана Виговського стояло ще й 30 тисяч татар на чолі з самим ханом.
Облога Конотопу російським військом тривала 70 днів. Виговський підій?ов до міста з невеликим загоном та почав наступ на війська Трубєцкого.
Коли загін Виговського відтягнув їх до річки Соснівки, несподівано з'явились татари, які оточили російську кінноту та відрізали ?лях до відступу.
"Цвет московской конницы сгиб в один день. Пленных досталось победителям тысяч 5. Никогда после того царь московский не был уже в состоянии вывести в поле такое сильное войско. В траурном платье вы?ел Алексей Михайлович к народу, и ужас напал на Москву. " Це цитата з "Історії Росії" видатного російського історика Сергія Соловьева.
Зважаючи на значимість конотопської битви на?а знімальна група вирі?ила знайти місце де вона відбулася.
Дорогою до заплави річки Соснівка ми спілкувались з місцевими жителями. Незважаючи на те, що Росія століттями намагалася знищити пам'ять про битву, знання ме?канців Шаповалівки і Соснівки виявились доволі повними.
Дізнались ми й про те, що на місці поховання козаків нині встановлено великий хрест. Цей хрест і став метою на?ого по?уку.
Виявилось, що до місця цієї знаменної події немає навіть нормальної дороги - ли?е розбита польова грунтівка.
Наре?ті ми дістались цілі. Велика могила виявилась на півострові, утвореному невеликим ставком.
За переказами, Конотоп отримав свою назву після того як у болоті неподалік міста потопли татарські коні. Битва з московським військом в черговий раз виправдала цю назву. Важка російська кіннота була розгромлена вщент через те, що загрузла у заболоченій заплаві річки Соснівка. Втрати росіян були величезними - від 15 до 30 тисяч загиблих. Але розвинути свій успіх Виговський не зміг. Чвари поміж козацькими полковниками, кожний з яких сам хотів бути гетьманом, нівелювали Конотопську битву. Вам не нагадує ця ситуація сучасний український політикум.



