| | | | | Бердичів.
Сучасність | | Автор:
Максим Мельников | Сучасний
Бердичів - місто з багатовіковою історією, переплетінням культур та незабутнім
своїм особливим відтінком.
Бердичів займає територію 35,33 кв. км. Розташований на березі річки
Гнилоп'ять, притоки Тетерева - в північній частині України, на межі українського
полісся і лісостепу. Відстань на південний захід від Києва складає 180
км та 40 км на південь від Житомира.
На 1 грудня 2005 року чисельність населення м.Бердичева - 83432 особи,
це друге за кількістю мешканців місто Житомирщини. Працездатне населення
складає 50718 осіб. За січень - листопад 2005 року укладено 81 шлюб.
В архітектурі Бердичева мирно співіснують модернізм, конструктивізм
і неокласицизм, з давніх часів це місто поєднало українців, поляків,
євреїв та росіян (чотири зорі на прапорі Бердичева символізують поєднання
культур цих народів).
В місті зареєстровано біля 50 пам'ятників історії і культури.
Знайомство з Бердичевом звичайно починається з кляштору Босих Кармелітів.
Замок-фортеця з комплексом монастирських споруд знаходиться на площі
Соборна, 25.
Історія костьолу тісно переплітається з родиною Тишкевичів. Після
татарського полону в 1627 році Януш Тишкевич вирішив віддати старий
замок ордену босих кармелітів. В 1745 році над старим нижнім костьолом
під керівництвом відомого архітектора, коменданта Кам'янець-Подільської
фортеці Яна де Вітте було споруджено новий костьол у стилі бароко.
Настінні розписи всередині костьолу виконав знаменитий італійський
живописець Беніаміно Фредеріче.
І по цей час паломники зі всього світу приходять поклонитися Образу
Богородиці, який вважається чудотворним.
Велике паломництво відбулося в 2005 році. Люди приїздили та приходили
пішки з усіх куточків України, а також з Прибалтики, Польщі та
інших країн.
16 червня 2006 року з приводу 250-річчя коронації Ікони відбудеться
велике паломництво до монастиря Босих Кармелітів.
Неможливо уявити Бердичів без костьолу Святої Варвари. Навесні
1850 року в костьолі Святої Варвари обвінчався з графинею Евеліною
Ганською французький письменник, автор "Людської комедії"
Оноре де Бальзак. В ХХ ст. костьол використовувався як дитяча
спортивна школа. Нині в костьолі (вул. К. Лібкнехта, 25) правлять
служби, а дзвін через гучномовці розповсюджується по всьому
місту. Маєток графині Ганської знаходиться у селі Верхівня,
неподалік від Бердичева, в Ружинському районі.
На вулиці К. Лібкнехта, 2, біля будови центрального універмагу,
знаходиться Микільська церква, збудована у 1910 році на місті
старої дерев'яної церкви 1745 року. Виконана вона у стилі пізнього
бароко (рококо), церква є постійно діючою, проводяться богослужіння.
В районі Загребелля, на березі Гнилоп'яті у першій половині
XIX ст. збудована Троїцька церква, яка височіє серед одноповерхової
забудови приватного сектора. На даний момент церква знаходиться
на реконструкції.
В місті діє центральна синагога. Зі всього світу приїздять
паломники до мавзолею-усипальниці Леві Іцхака Бердичівського,
розташованої на старому єврейському кладовищі.
Також
серед історичних пам'яток слід зазначити будови головного
поштампу по вул. Свердлова 28/1, педагогічного та медичного
училища, будову залізничного вокзалу, а також чисельні пам'ятники.
Більшість будівль в центральній частині міста по вулиці
К. Лібкнехта та прилеглих вулиць ще зберегли свій історичний
вигляд, колись тут були численні аптеки, цирюльні та магазинчики.
В зв'язку з цим під центральними вулицями було відкрито
розгалужену систему підземних приміщень та ходів, які переважно
використовувались для зберігання запасів та в торгівельних
цілях. Найдавніше з підземель під Соборним майданом має
вік понад 200 років. Багато легенд існує також про підземелля
костьолу босих кармелітів.
Історія
Бердичева зберігає імена багатьох видатних людей, котрі
народилися або тривалий час працювали в цьому місті: Шолом
Алейхем (Рабінович), П. Гулак-Артемовський, А. і М. Рубінштейни.
Кляштор босих кармелітів можна побачити на одному з полотен
Тараса Шевченка. У Бердичеві знімав фільм про Щорса легенда
українського кінематографа Олександр Довженко, в колишньому
міському театрі читав вірші глашатай радянського соцреалізму
В.Маяковський. По Бердичівському округу балотувався до
Верховної Ради УРСР поет Максим Рильський. Багатьох відомих
бердичівлян знають і пам'ятають сучасники - Олександр Розумков,
чиє ім'я носить нині Центр економічних і політичних досліджень,
заслужений тренер СРСР та України з легкої атлетики, людина-легенда
Віталій Лонський, чемпіон світу зі стрибків у висоту Юрій
Кримаренко, заслужений майстер спорту відомий футболіст,
гравець київського "Динамо" Анатолій Пузач. Продовжує
дарувати Україні свої талановиті пісні колишній вокаліст
групи "Сябри" Олесь Коляда. Започатковує мистецтво
театру-цирку хореографії у своїй школі-студії кавалер ордена
Бердичева "За заслуги" А. Залевський.
На
території міста працює 28 промислових підприємств - в
галузях харчової, деревообробної, легкої та машинобудівної
промисловості.
Зазначеними підприємствами здійснюється виробництво готового
одягу, рукавичних виробів та взуття, випускається хімічне
устаткування, металорізальні верстати та двигуни для
нафтовидобувної промисловості, обробка деревини та виробництво
виробів з деревини; випуск солоду ячмінного та житнього,
хлібобулочних виробів, пива, морозива, безалкогольних
напоїв, кондитерських виробів тощо.
В Бердичеві перетинаються залізничні магістралі Москва
- Ковель, Москва - Ужгород, Санкт-Петербург - Одеса,
Київ - Львів, Одеса - Ковель, Сімферополь - Варшава,
Харків - Варшава, Дніпропетровськ - Варшава. Через Бердичів
проходять автошляхи Мінськ - Житомир - Ізмаїл та Біла
Церква - Кременець, автошляхи на Любар, Хмільник, Житомир.
Мешканці міста навчаються у вищих закладах освіти І
- ІІ рівня акредитації: політехнічному, педагогічному
та медичному коледжах. Середні профтехучилища та будівельний
ліцей готують працівників для народного господарства.
У місті працює відділення філії Міжрегіональної академії
управління персоналом - вуз III - IV рівня акредитації.
У 15 загальноосвітніх школах навчається понад 10 тисяч
учнів та діють музична та художня школи мистецтв.
Створена централізована бібліотечна система (33 бібліотеки).
На території кляштору босих кармелітів діє музей історії
м. Бердичева, мешканці міста та гості відпочивають
в міському парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.
Дуже розвинута в Бердичеві система спортивних та
оздоровчих закладів - існує 2 стадіони, критий плавальний
басейн, дитяча юнацько-спортивна школа та дитячо-юнацький
клуб фізичної підготовки. Щорічно проводяться міжнародні
змагання з стрибків у висоту на приз В.О.Лонського,
Міжнародні змагання з боксу серед юніорів на призи
олімпійського чемпіона В.Кличка.
Традиційно проводяться Дні польської культури, розпочато
Дні єврейської та російської культур.
В
2005 році місто святкувало своє 575-річчя. До святкування
відбувся ремонт площ та вулиць в місті, відкрилась
арка перед бульваром на честь В.О.Лонського та
багато інших заходів. З приводу святкування Бердичівський
хлібозавод подарував бердичівлянам та гостям міста
диво-торт вагою 55 кг та розмірами 120х100 см;
також було висаджено по місту 700 дерев та майже
2000 фруктових дерев.
Спортивний 2005 рік відзначився перемогою Ю.Кримаренко
- він став Чемпіоном світу зі стрибків у висоту
і присвятив свою перемогу ювілею рідного міста.
Підведено підсумки 2005 спортивного року у Житомирській
області. За підсумками, в Житомирській області
десятку кращих спортсменів очолили бердичівляни:
Юрій Кримаренко - чемпіон світу 2005 року зі стрибків
у висоту та Наталія Гапчук - п'ятикратна чемпіонка
України зі стрибків у висоту.
Десятку кращих тренерів 2005 року очолили бердичівські
тренери: Сергій Шеремет та Олександр Михальченко.
Кращими тренерами цього року з командних видів
спорту було визнано тренера Бердичівської жіночої
баскетбольної команди Валерія Пушкарьова та
тренера Бердичівської команди з хокею на траві
Василя Гарбуза.
Бердичів змінюється з часом. Тривають реставраційні
роботи в кляшторі Босих Кармелітів, все більше
приходить паломників з усіх куточків світу.
Деякі зовнішні деталі костьолу та внутрішнє
його облаштування треба завершити до 16 червня
2006 року - до святкування 250-річчя коронації
Ікони Матері Божої Бердичівської. Однак реставрація
також і всьому комплексу монастиря дуже потрібна.
Постійно відбуваються богослужіння в Микольській
церкві, костьолі Святої Варвари, центральній
синагозі.
Дуже часто зараз можна побачити, особливо
на центральних вулицях, на перших поверхах
будинків приватні магазинчики, кав'ярні, аптеки,
перукарні. Старі великі приміщення магазинів
облаштовують, надають їм сучасного вигляду.
Багато населення працює на центральному ринку
приватними підприємцями. В місті розгалужена
система автобусних маршрутів та таксі.
Декілька років тому весна прийшла в місто
дуже стрімко, почали швидко танути сніги
та льоди на річках. Це зумовило велику навантаження
на місцеву дамбу на Гнилоп'яті, тому її капітально
укріпили. На цей час поставлено питання про
заміну водоочисних споруд міста.
Цього року (2006) реконструювали усипальницю
Рабина Леві Іцхака Бердичівського на старому
єврейському кладовищі, почистили від сміття
та заростів частину могил. Старе польське
та выйськове кладовище поки що доглядають
поодинокі люди.
Хоча
й досі, як і всюди, стан доріг в Бердичеві
залишає бажати кращого, можна отримати
задоволення від особливої атмосфери такого
своєрідного міста, мандруючи його вулицями,
відвідавши монастир Босих Кармелітів та
костьол Святої Варвари, відпочивши потім
в парку ім. Шевченка та, звісно, пройшовшись
берегами та пішохідним мостом над багато
бачившою річкою Гнилоп'ять...Читати
далі | |
