Новий Свєт - Караул-Оба

Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Новий Свєт" - одне з найбільш відвідуваних туристами місць південно-східного Криму. Крім природних пам'яток, Новий Свєт знаменитий тим, що є батьківщиною кримських шампанських вин. За переказом, саме князь Голіцин дав таку назву селищу. Інший переказ говорить про те, що поняття "оксамитовий сезон" також пов'язане із цими місцями - приїжджаючі у вересні на модний новосвєтовський курорт дами віддавали перевагу вбранням з оксамиту, що підходять для цієї нежаркої пори року.

Туристам добре відомі тропа Голіцина, що йде від набережної навколо скелястого мису до природного гроту, де зберігалися вина, царський пляж, блакитна, синя й зелена бухти. Вище, пройшовши через селище, можна також потрапити в Новосвєтовський заповідник (безкоштовно, на відміну від проходу на стежку Голіцина). Сучасний Новий Свєт, розростаючись, піднімається від моря нагору по схилу гори. Таким чином, будівлі "добралися" до усипальниці князів Голіциних, і тепер вона опинилася у дворі багатоповерхового будинку. Повз неї й лежить шлях на Караул-Обу.

"Масив Караул-Оба (Сторожова гора) - крайня західна частина Нового Свєта, називана Парадизом (Раєм) - царство диких кам'яних хаосів і заростей ялівця" (http://crimaniak.ihome.ru/books/landshaft). Невеликі гірські кряжі в цій частині кримського узбережжя складені верхньоюрськими рифовими вапняками (біогерми). Берег тут дивовижно мальовничий і являє собою чергування мисків (Караул-Оба, Капчик, Хобацкая) і поділяючих їх бухточок ( В. Г. Єна, Ал. В. Єна, Ан. В. Єна). Старі дерева ялівцю високого досягають на схилах Караул-Оби 5-7 м висоти й 80 см у поперечнику. Гай сосни пицундської нараховує більше 5000 особин. Ці релікти перемежовуються з рідколіссями дуба пухнастого (приморські схили), дуба скельного (верхні частини схилів), місцями ростуть фісташка туполиста, ясен, клен, на сонячних місцях - каперсник. (В. Г. Єна, Ал. В. Єна, Ан. В. Єна, С. А. Єфімов, А. С. Сліпокуров).

І ще кілька рядків офіційної туристичної інформації:

Гора Караул-Оба охороняє із заходу бухти і ялівцеві гаї Нового Свєта. Піднявшись на її вершину й оглядівшись навколо, Ви зрозумієте, чому гора так називається: з вершини видно все узбережжя від мису Меганом до гори Аю-Даг. Ви можете помилуватися цим пейзажем, сидячи у вирубаному з каменю "кріслі Голіцина". Ви побачите амфітеатр Нового Свєта й три різнобарвні бухти біля її підніжжя: Синю, Блакитну й Зелену. Залишки печерних жител і святилище будять Вашу уяву. До них ведуть кам'яні сходи, вирубана у вузькій ущелині, що називається "Адамове ложе". Тут же Ви потрапите в ущелини: дике "Пекло" і затишний "Рай". А спустившись із гори, ви опинитесь на так званому "Царському пляжі" із криштально-чистою прозоро-блакитною водою. http://www.tourism.crimea.ua/tourism/peshehod/aipetri.html

Мис Караул-Оба також названий одним із семи геологічних чудес світу (Єна В. Г. Заповідні ландшафти Криму. - Сімферополь: Таврія, 1989)

А тепер власні враження про Караул-Оба.

Царський пляж, незважаючи на заповідний режим цих територій, майже завжди зайнятий відпочиваючими (у тому числі й з наметами). Тому туристи отаборяються також далі - на західних схилах гори, ближче до селища Веселого. Сюди можна пройти або по стежці з боку Нового Свєта, помилувавшись заповідними місцями, або з боку Веселого. Серед скупчень каміння, на крутих схилах спритні туристи ухитряються вибрати рівні майданчики й улаштуватися на них невеликими стоянками. На відміну від зручних туристичних стежок, що йдуть уздовж схилу Караул-Оби, сюди збігають стрімкі кам'янисті стежинки. У тиху погоду можна прекрасно відпочивати й насолоджуватися морськими купаннями серед каменів. Але вже при незначному хвилюванні проблематичним може стати не тільки купання, але й умивання - важко буває навіть набрати морської води (ми використали для цього цебро на довгій мотузці). Проте, переваги цієї частини заповідника в тім, що рідше перетинаєшся з екскурсійними групами.

Кілька замальовок осінньої Караул-Оби - це пишна сосна, якимось чином зростаюча на голій скелі; довгошиї баклани, які щовечора збираються на камені серед хвиль; незворушна чайка, яку не так-то просто зігнати з каменю (щоб сфотографувати, як вона злітає).

Завсідники цих місць придумали назви окремим частинам Караул-Оби, своїм улюбленим місцям. Наприклад, існує стоянка із назвою Русалка - зручна рівна ділянка, біля якої на скелі художньо зображений відповідний казковий персонаж. Є також стоянка майстра Сіі - одного з київських эзотеричних майстрів, який щороку приїжджає сюди зі своїми учнями. Саме на цій стоянці наша група розташувалася в травні минулого (2006) року. Холодна дощова погода дозволила нам побачити заповідник таким, яким неможливо побачити його влітку: ялівцеві зарості, затягнуті мрякою; краплі туману, що висять на голках сосни; сизі ягоди ялівця і яскраво-червоні маки. Дощовим раннім ранком, відійшовши подалі від наметового табору, можна уявити, якими бувають ці гори, коли їх ніхто не тривожить своєю присутністю.